Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
відволікати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підволікати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
підволікати — а/ю, а/єш, недок., підволокти/, очу/, о/чеш, рідко підволочи/ти, очу/, о/чиш, док., перех., розм. Підтягати, наближати до чого небудь, волочачи … Український тлумачний словник
відволікання — я, с. Дія за знач. відволікати … Український тлумачний словник
відволікатися — а/юся, а/єшся, недок., рідко. 1) Залишати поза увагою кого , що небудь. 2) Пас. до відволікати 1), 3) … Український тлумачний словник
відволікти — див. відволікати … Український тлумачний словник
відвертати — I = відвернути 1) (спрямовувати чиюсь діяльність, увагу тощо в інший бік), відводити, відвести, відволікати, відволікти, відхиляти, відхилити 2) (повертати що н. убік від кого / чого н.), відводити, відвести, відхиляти, відхилити II ▶ див.… … Словник синонімів української мови
відкладати — відкласти 1) (призначати здійснення, проведення чого н. на інший час), переносити, перенести, відтерміновувати, відтермінувати, відтягати, відтягувати, відтягти, відтягнути, відволікати відволікти 2) (класти кудись що н. на певний час, із певною… … Словник синонімів української мови
відбивати — а/ю, а/єш, недок., відби/ти, відіб ю/, відіб є/ш; мин. ч. відби/в, би/ла, би/ло; наказ. сп. відби/й; док., перех. 1) Ударами відокремлювати частину від цілого. || Ударами відокремлювати що небудь прикріплене, прибите; відкривати. || чим, безос.… … Український тлумачний словник
відволокти — див. відволікати … Український тлумачний словник
